Де взимку нагуляти апетит!

Ось і добігає кінця січень з його новорічними, по-справжньому зимовими, святами та розвагами. З одного боку мені трохи сумно, що час, коли стільки днів проводиш у колі сім'ї, вичерпано, і ми знову повертаємося до роботи. Але з іншого боку я радію, що мені вдалося створити вдома дійсно затишну атмосферу і по-справжньому «смачне» свято. Все завдяки моїй помічниці – приправі «Мівіна».

Ще мене радісно, що наближаються інші, не менш веселі й радісні торжества, – День захисника Батьківщини не за горами. Ось тут я вже потішу своїх чоловіків. Для сина і чоловіка я приготую не тільки подарунки, а й чудове застілля. Дочка теж буде допомагати. Уявляєте, днями заявила: «Мамо, коли будемо робити святковий обід, я сама приготую свою власну страву». А коли я запитала, чи впорається вона? Моя маленька кулінарка відповіла: «У мене «Мівіна» є, а з нею будь-яка страва вийде, як треба». Уявляєте, така маленька, а вже – помічниця.

Взагалі, січень приніс нам багато приємних вражень. Нарешті зима порадувала нас сніговими заметами, морозами, приємними сонячними променями. Звичайно ж, ми не могли в таку погоду сидіти вдома.

Чоловік і син «витягли» нас з донькою на зимову рибаловлю і хоч я не любителька такого відпочинку, але все ж таки піддалася на їх умовляння своїх чоловіків. І не пошкодувала. Час ми провели чудово. А після такого відпочинку, та ще й на свіжому морозному повітрі, захотілося смачної юшки. Як завжди, допомогла «Мівіна». Вона додала страві зовсім нові смакові нотки. Юшка вийшла на славу. Домашні наминали за обидві щоки, ще й добавки попросили.

Встигли ми і на лижах покататися, і в гостях у друзів побувати. До речі, моя подруга чудово готує жульєн. Це її фірмова страва. Вона весь час подає її і каже: «Мій жульєн із секретом». Він справді дуже смачний, але секрет подруги, я вже давно розгадала – вона грибну «Мівіну» додає. Тільки про те, що я розкрила її маленьку кулінарну таємницю, я їй не говорю. Нехай у кожної з нас будуть свої секрети.

А на минулих вихідних ми їздили в гості до мами. Діти вже так скучили за бабусею і за її смачним стравам, що готувалися за два дні до поїздки. Я з величезним задоволенням спостерігала за їх зборами. А синочок, уявляєте, заявив: «Мамо ти обов'язково «Мівіну» візьми, раптом бабуся забуде купити». Ми з чоловіком так сміялися. Але, як кажуть, в кожному жарті є частка жарту, все інше – правда. «Мівіну» я на всяк випадок взяла, поповнити мамині запаси.

Ось так, у такій приємній метушні і клопотах пролетів січень. Гарним настроєм ми зарядилися надовго, залишилося тільки зробити фотографії і вечорами згадувати наші сімейні зимові канікули. І не страшно, що свята скінчилися. Ми обов'язково придумаємо собі якісь сімейні посиденьки. Та й щоб порадувати сім'ю смачним застіллям, не обов'язково чекати якогось свята. У мене є «Мівіна», а вона завжди вміє створити кулінарне свято навіть у звичайний будній день.

Повернутись у роздiл