Маленька господиня великого будинку

Ось і зима прийшла. Час сімейних свят, застіль, торжеств. Час побачити всіх близьких, яких у метушні днів ми, часом, забуваємо відвідати.

І хто знає, скільки ж сил потрібно жінці, щоб в усій цій метушні бути найкращою матір'ю, дружиною, господаркою, та й просто веселою, вродливою, коханою? Адже ми, сучасні жінки, повинні все встигати. І на роботі бути першими й удома безперервно дивувати й радувати. Тут без своїх маленьких секретів і вірних помічників не обійтися.

Наприклад, на кухні будь-яку, навіть найвимогливішу господарку, може виручити приправа «Мівіна» - незамінний супутник сучасного кулінара. Будь-якій страві «Мівіна» надає особливого приємного смаку, перетворюючи її на маленьке святкове диво. Вона мене часто виручає, без неї я - як без рук.

Адже кожній господарці відоме те приємне відчуття, коли її родина й гості захоплюються смаком «фірмової страви» і просять добавки. А подруги благають поділитися рецептом. Я в таких випадках завжди згадую мого вірного помічника - приправу «Мівіна». Адже без неї тут не обійшлося!

І знову ж, дуже приємно, коли родина увечері зібралася за вечерею, а вам удалося здивувати всіх навіть не «фірмовою святковою стравою», а чимось звичайним. На столі наче тільки борщ і печеня, а господарці вдалося влаштувати зайвий святковий день. Прямо як добрій чарівниці з казки.

Як хочеться, щоб такі моменти траплялися в житті частіше! Як добре, що завдяки приправі «Мівіна» це стало можливо!

Особисто я раніше постійно мучилася й переживала, чим же годувати своїх?
Ну, ви напевно знаєте, як це буває:
«День сьогодні видався просто божевільний! Звіт здала, ледве в перукарню встигла, а ще в магазин заскочити, подарунки вибрати... А чай із Любочкою, напевно, уже наступного тижня пити будемо. Якщо вийде... Ой, а чим мені своїх на вечерю годувати?...»
Але зараз, із «Мівіною», у мене хоч на кухні проблем немає - пучку додаємо в курку, пучку - у суп, і вся родина в захваті! А я навіть пару хвилин на улюблений журнал знайшла.

А самі зимові свята пройшли в мене пречудово. Ми всією родиною готували святкові страви, приймали гостей. Дочка мені допомагала вже зовсім як доросла. Багато чого я їй довіряла готувати майже повністю самій. Так приємно бачити, як дорослішають діти. А дочка так гарно виглядає в моєму фартуху. І так серйозно знімає пробу зі страв. Ви б бачили - зовсім як велика господарка. Куштує і примовляє: зараз ми «Мівінки» додамо, щоб як у мами було або навіть смачніше. А потім за столом усіх запитує: «А як вам м'ясо з чорносливом? Правда, дуже-дуже смачне?». Гості дуже сміялися.

А ще раніше весь час переживала - потрібно готувати багато страв, і в кожної має бути свій підкреслено неповторний смак. Або вирішила поекспериментувати й приготувати нову страву за порадою подруги. Завжди ж хвилюєшся - вийде чи ні? З незнайомим рецептом завжди так. Але ж так хочеться, щоб усе вийшло якнайкраще. І перед своїми марку утримати й ніс декому втерти. Як тут обійтися без помічниці «Мівіни»? Як жартує одна моя співробітниця - хоч на когось можна в домі покластися!

Шкода тільки, що свята так швидко минають - не встигнеш озирнутися й знову будні. Але я особисто вірю, що теплота й радість цих днів залишається з нами. І ми несемо цю часточку свята із собою. Щоб згадати у важку хвилину й посміхнутися. І подумати, як добре, що в нас є помічники, і ми завжди можемо організувати для наших коханих приємний і смачний сюрприз.

Дякую тобі за допомогу, моя вірна подруга - приправа «Мівіна»! Без тебе мені було б складніше впоратися з усіма, нехай навіть приємними, турботами.

Повернутись у роздiл