![]() |
Історії з життя
Українська
20.10.2009 Наші сімейні традиціїУ кожній сім'ї є свої особливі традиції, що всі домочадці дотримуються при будь-яких обставин. Ось і в нашому сімейному колі теж є кілька таких чудових подій. Наприклад, вечеря за спільним столом. Для нас це справжній ритуал, у якого навіть є свої постійні атрибути! Вечеря – особливий час! Ми збираємося разом, за красиво накритим столом, і не тільки їмо, а й обговорюємо минулий день, будуємо плани на завтра, говоримо про все, що з нами сталося. Якось подруга, побачивши мої приготування до вечері, заявила: «Це не сучасно, минуле століття! Швиденько поїли, та побігли по своїх справах!»А ми тому і цінуємо наші вечері, що вони дають нам можливість поспілкуватися спокійно, не поспіхом. Адже в кожного свої проблеми і турботи, за день намагаємося встигнути переробити купу справ. Діти вже дорослі: Маша – студентка третього курсу (зрозуміло, що життя у неї зараз вирує, студентські роки все-таки!), а Діма навчається у 8 класі, після школи поспішає на заняття з боротьби. Ми з чоловіком і самі намагаємося весь час бути у формі. У мене двічі на тиждень – шейпінг, чоловік обов'язково ходить у спортзал. На вихідні неодмінно організовуємо виїзди на природу, ну і звичайно, кожен вечір збираємося разом за вечерею. Такі хвилини кожен з нас дуже цінує. Я рада, що ця добра традиція прижилася в нашій сім'ї, як і її невід'ємний атрибут – один раз на тиждень до столу обов'язково подається домашня локшина. Ця страва у нас на особливому рахунку. Мені вона нагадує про дитинство, пробуджуючи найтепліші спогади про бабусину локшину. Коли вона на кухні починала «чаклувати» з борошном, додаючи воду, сіль, яйця, особливі приправи, по будинку поширювався запашний запах свіжого тіста. А з якою турботою і любов'ю вона розкачувала тісто, перетворюючи його в золотаві смужки локшини і просушуючи в духовці! Смаку бабусиної локшини я не забуду ніколи. Коли діти були маленькими і я сиділа вдома, для нашої сімейної вечері я завжди сама готувала локшину за бабусиним рецептом. Але зараз, коли часу мало і вдома ми всі з'являємося тільки ввечері, на жаль, приготувати своїми руками домашню локшину не виходить, надто вже це тривалий процес. Тому я часто мріяла про те, щоб можна було просто піти в магазин і там купити таку локшину. Чоловік був упевнений, що це неможливо, я й сама так думала, поки одного разу не побачила на полицях супермаркету домашню яєчну локшину «Мівіна». На вигляд вона була такою ж, як і бабусина. Я вирішила спробувати. Приготувала. Так гарно! Вариться всього три хвилини. Не розварюється, не злипається при варінні, зберігає форму в готовому вигляді. І коштує недорого. Коли я подала на стіл улюблену страву, сім'я навіть здивувалася, як це я так швидко встигла «бабусину» локшину приготувати! І смак той самий, що запам'ятався мені в дитинстві. У нас всі з першого разу полюбили цю страву, так що присутність на столі яєчної локшини «Мівіна» – це тепер символ нашої доброї сімейної традиції. Наталя, лікар-стоматолог
|
![]() |