Макарони, родом із…

Відомо, що ще в доісторичні часи люди пекли та поїдали тонкі смужки макаронів. І в Єгипті, і в античній Греції, судячи з усього, люди вміли готувати страви з локшиноподібного тіста, а на етруських фресках археологам вдалося ідентифікувати такі кухонні прилади як качалка для тіста й дисковий ніж для нарізки розкачаного тіста. Ми знаємо також, що римляни заправляли свої супи смужками локшини. Тому вони навряд чи були здивовані, коли Марко Поло привіз із Китаю саме макарони – улюблену страву китайців протягом тисячоліть.

У літературі макарони вперше згадуються у «Декамероні»: Бокаччо був здивований, що ще в 14 столітті люди в селах варили макарони та равіолі. Деякі стверджують, що назву макаронам дав якийсь кардинал, який, побачивши їх вперше на своєму столі, вигукнув: «О, ма карони!», що означає «О, як чудово!».

У свою чергу тим, що макарони можуть так довго зберігатися, ми маємо подякувати арабам. Це вони здогадалися закручувати тісто в тонкі стрічки й сушити на сонці. Завдяки цьому отримували продукт високої якості.